Історія України

Пропонуємо Вам перед вивченням Історії України перевірити Ваші знання в даному напрямі пройшовши тест.

Конспект уроку

Тема. Київська держава наприкінці  Х – у першій половині  ХІ ст.

Мета уроку: повторити та узагальнити матеріал, вивчений учнями з даної теми, підготуватися  до тематичного оцінювання;

   розвивати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати історичні факти, складати розповідь про історичні події, працювати з історичною картою; удосконалювати навички роботи в групах;

  виховувати в учнів інтерес до історії свого народу.

Обладнання: підручник, історична карта, картки з текстами завдань, історичний атлас з історії України  для 7-го класу, різнорівневі завдання.

Тип уроку: урок узагальнення.

Форма проведення: урок – гра.

Організаційний момент

      Ми з вами пройшли довгий шлях з історії Київської держави. Сьогодні почнемо подорож у зворотний бік і підемо „ Стежинкою Київської Русі ”, на якій князі – правителі цієї держави – залишили завдання для вас, подорожуючих учнів.

Назви турів

Перший тур – Відгадай загадку.

Другий тур – Весела абетка.

Третій тур – Життєпис династії Рюриковичів.

Четвертий тур – Складіть схему.

П’ятий тур – Історична казка.

Шостий тур – Плутослови.

Сьомий тур – Історична карта.

Восьмий тур – Історичний диктант.

Перший тур.  Відгадай загадку.

  Для кожної команди пропонується по дві загатки.

Загадка для першої команди.

Князь відомий на Русі,

Хоч варяг не руський я,

А помер тому, що укусила

(Так гласить легенда)

Хто б ви думали – змія.

А я собі смерть знайшов,

      Коли на древлян пішов.

     Вони мене до вершин дерев прив’язали,

          Пустили дерева й мене розідрали.     

Загадки для другої команди.

Чоловіче любий, чоловіче милий,

Не піднять тебе з могили,

На жаль не піднять,

Та все ж мушу я повстанців покарать.

Як сказала так і покарала,

Живцем в землю закопала

Старостів від князя Мала.

Правда, кажуть, я їх по іншому провчила,

В лазні чистих їх спалила.

Красним сонечком мене народ прозвав,

У казках, легендах і билинах оспівав,

Поділив усю країну я на 8 округів.

На чолі яких поставив я своїх синів.

А крім того, знищив я поганство,

Замість нього запровадив християнство.

Загадки для третьої команди.

І не сміли більш киян тривожить печеніги,

Припинились їх страшні, кривавії набіги.

А на тому місці, де вдалося ворога здолать.

Я велів собор величний збудувать.

Як сестрицю рідну звали

Тих братів, що Київ заснували?

Другий тур. Весела абетка.

   Завдання цього конкурсу – повторити основні поняття й терміни з теми.  Учитель вимов-

ляє будь – яку літеру алфавіту, а учні у відповідь називають з цієї літери якийсь історичний термін чи поняття, що починається з цієї літери, після чого говорять, що вони означають. Відповідає та команда, у якої швидше буде готова відповідь. За кожний правильний термін команда отримує 1 бал. Тривалість гри – 5 хв.

    Перша команда   - літера К.

    Друга команда -   літера С.

    Третя команда – літера М.

Третій тур. Життєпис династії Рюриковичів.

   Завдання цього конкурсу – скласти історичний портрет діяча за такими пунктами плану:

а) рік народження; б) місце народження; в) рік смерті; г) роки правління; д) батько; е) мати; є) шлюб; ж) діти; з) титул; и) внутрішня політика; й) зовнішня політика; к) історич –

не  значення діяльності; л) оцінка діяльності сучасниками та нащадками.

      Перша команда – Володимир Великий, друга команда – Ярослав Мудрий, третя команда – Анна, дочка Я. Мудрого.

Четвертий  тур. Складіть схему.

   Для участі в цьому конкурсі запрошуються по одному представнику від кожної команди. Вони мають скласти на дошці схему за певною темою.

   Перша команда - „ Політичний устрій Київської Русі ”.

   Друга команда - „ Соціальна структура  Київської держави ”.

   Третя команда - „ Господарство Київської Русі ”.    

   Завдання виконується 5 – 6 хв. Максимальна оцінка – 6 балів.

П’ятий тур. Історична казка.

    Кожній команді пропонується ілюстрація. Завдання учнів скласти розповідь про розвиток господарства в Київській Русі. Для підготовки завдання надається 2 хв. Від команди виступає один учень, решта мають право на доповнення. Максимальна оцінка  за цей конкурс – 6 балів.

Репродукція для першої команди.                        Репродукція для другої команди.

 

Репродукція для третьої команди.

Шостий тур. Плутослови.

    Розшифрувати та пояснити значення слова. Підготовка – 1 хв. Максимальна оцінка – 6 балів.

Перша команда: А Н В И Р Г;  В Ї И К; А Н О К І.

Друга команда: І Ш О Р Г;  П О К С И П Є; Е Ч І В.

Третя команда: Н О К А З; И Д Р Е М С; С О Н Т Е.

Сьомий тур. Історична карта.

  1.  Завдання для першої команди. Показати на історичній карті столицю Київської Русі.

  2.  Завдання для другої команди. В якому місті приймав обряд Хрещення Володимир Великий? Показати це місто на карті.

 3. Завдання для третьої команди. Показати на карті водний шлях через Київську Русь „ із варяг у греки ”.

Восьмий тур. Історичний диктант.

1.      В якому році було прийнято християнство?

2.      Назвати ім’я „ тестя Європи ”.

3.      Ім’я батька Володимира Великого?

4.      Хто такий Іларіон?

5.      Хто помстився печенігам за смерть князя Святослава?

6.      Ім’я князя, який правив з 1019 по 1054 роки?

7.      Вказати ім’я дочки Ярослава Мудрого, яка стала королевою Угорщини?

8.      Хто автор „ Повісті минулих літ ”?

9.      Які гроші карбували в роки Володимира Великого?

Підсумки уроку

Виставлення оцінок за урок

Назва туру	Перша команда	Друга команда	Третя команда
Відгадай загадку
Весела абетка
Життєпис династії Рюриковичів
Складіть схему
Історична казка
Плутослови
Історична карта
Історичний диктант
Підсумок

Домашнє завдання.

     Підготуватися до уроку тематичного оцінювання за темою „ Київська Русь наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. ”

    Повторити § 6 – 9, с.57 – 98.

Дослідження «Із  батьківської  криниці»

  

Експедиційний  загін  Зінівського  навчально-виховного комплексу  

досліджував  побутову  культуру, народні  ремесла , усну народну  творчість  свого  рідного  села.

     Здавна  відомі  жителі  села  Зінове  званням   фурщиків.  Залізнична   станція розташована  в місті  Бурині ,   а   в   19  столітті  купцям  свій  товар  необхідно  було  перевозити  на  конях  до  Путивля,   Глухова,  тому  основна  частина  населення  Зінове-   фурщики.    

     Селяни,  які  не мали  коней   займались   ремеслами  та  промислами.

Найбільш  поширеним    було   плетіння   постолів-   такий    вид  взуття  з   липової   кори .Майстром   своєї  справи  був  Титов  Єгор  Андріянович.  Його   постоли   серед    селян  займали  перше  місце  за якістю   та  зручністю.   Не   поступалася     ні  в  чому   Тітову  Є.А.   майстриня  Тівікова  Єлизавета  Олександрівна.  Вона  плела  взуття  з   конопляних   відходів  -чуні.

     Серед  майстрів   виготовлення   знарядь праці  з дерева  відоме   ім'я   Булгакова   Ігнатія  Лаврентійовича.   Його   граблі  , ціпи  , лопати   користувались  неабияким  попитом  не  тільки  в  рідному  Зінове,  а  і   в  сусідніх  селах.

     А   Булгаков  Ілля   Михайлович  і  Булгаков  Олексій  Михайлович  змайстрували  ручний  млин   для   помолу   зерна   на  муку.

    Привалов  Матвій   вправно  робив  хомути  для  запрягання коней.

    Дерев'яні  відра, бочки  -  це  була  справа  жителя  Харівки  Дадикіна  Миколи  Михайловича.

    Були  серед   зіновців  і  майстри  малярської  справи,  які  виїздили  в Київ  на  заробітки.  Це   -  Булгаков  Олексій  Михайлович  ,  Кобиляков   Павло  Семенович,  Кобиляков  Василь  Павлович,  Бокатов  Іван  Володимирович.   Майстром  -висотником  був  Смолянінов  Петро  Тарасович.

   «  Золоті руки   »  мав  Горбовцов  Василь  Іванович-  народний  умілець  з  виробництва  музичних інструментів  . Не  одну  скрипку  змайстрували  його  вправні   руки. 

   Жінки  теж  не пасли  задніх  у  народних  ремеслах  .   Особливо   славились  тонким    полотном   ткалі   -  Тівікова  Віра  Гнатівна  та  Вощінкіна  Катерина  Григорівна.   Найпопулярнішим видом  прикладної  народної  творчості  було вишивання. Воно  не потребувало  громіздкого устаткування.  Вишивкою  прикрашали  рушники,  скатерки  , підзори  на  простирадлах,  хустки,  коміри ,  рукави  сорочок.

      Неодмінним  атрибутом  селянської   праці   були  пісні.  Народні  музики  грали  на  скрипці,  , гармоні,  бубні, сопілці.   Ввечері,  після  роботи,  на все   село  було  чутно  голоси  Тівікової  Ганни  Петрівни, Тівікова  Івана  Петровича,  Тітова  Івана  Моїсейовича , Привалової  Марії  Микитівни та  інш.  Автором   частівок  був  Бокатов  Єгор Петрович.